До основних задач, які вирішують енергоаудитори під час проведення аудиту чи впровадження СЕМ, належать:

розробка рекомендацій щодо впровадження та функціювання СЕМ;

розробка вимог щодо контролювання СЕМ з боку керівництва;

визначання рівня забезпеченості СЕМ людськими, технічними та фінансовими ресурсами;

розробка рекомендацій щодо організації навчання, перепідготовлювання і підвищення кваліфікації персоналу ВС у сфері енергозбереження;

розробка заходів стимулювання та інформування персоналу ВС щодо раціонального використовування ПЕР;

До основних рекомендацій щодо вдосконалення функціювання СЕМ виробничої системи, які можуть бути запропоновані енергоаудиторами за результатами проведення аудиту СЕМ, належать:

внесення доцільних змін до енергозберігаючої політики та програми енергозбереження, а також їхнє виконання;

розробка вимог до рівня професійної компетентності персоналу служби ЕМ;

розробка внутрішніх нормативних документів ВС у сфері енергозбереження;

внесення змін до посадових інструкцій керівників та персоналу ВС;

розробка програм навчання, готування та перепідготовлювання персоналу ВС у сфері
енергозбереження;

розробка (за відсутності) та коригування положення про стимулювання персоналу ВС щодо раціонального використовування ПЕР на виробництві.

Обстеження систем електропостачання

зовнішній огляд обладнання, відповідність проектній і нормативній документації, виявлення пошкоджень і причин неполадок;

аналіз розподілу навантажень по фазах, при необхідності параметрів якості електроенергії;

заміри температури контактних з’єднань безконтактним способом;

визначення необхідності ремонту/заміни зношеного обладнання;

перевірка виконання робіт по обслуговуванню на відповідність нормативній документації.

Результат: технічний звіт, до складу якого входять перелік електрообладнання, баланс електропостачання, опис виявлених недоліків в роботі енергосистеми, рекомендації.

Обстеження систем приточно-витяжної вентиляції та кондиціонування:

зовнішній огляд стану обладнання, ступінь очистки від пилу та забруднення;

перевірка режимів роботи обладнання, автоматики;

вимірювання і розрахунок кратності повітряобміну, температури, швидкості і вологості повітря, встановлення відповідності фактичних параметрів нормам мікроклімату в приміщенні;

перевірка проектної документації та стану обладнання на відповідність вимогам нормативної документації.

Результат: в технічному звіті, до складу якого входить описання системи вентиляції та кондиціонування, відображені виявлені недоліки та причини їх виникнення, рекомендації по їх усуненню та модернізації системи.

При складанні енергетичного паспорту будівлі чи споруди роблять заміри: коефіцієнтів теплопровідності, тепловіддачі, теплопередачі стін, перекриттів, підлоги, віконних блоків. Вимірюються: середня кратність повітрообміну за опалювальний період, фактична температура зовнішнього повітря і приміщень, витрати електроенергії, теплової енергії, газу, гарячої і холодної води за добу.

Загальна структура змісту та звіту з енергетичного аудиту таких будівель, крім даних енергетичного паспорту у відповідності з ДБН В 2.6-31-2006 та ДСТУ-НБА.2.5-5-2007, може включати також:

дані про системи підтримання мікроклімату приміщень та способах їх регулювання в залежності від змін кліматичних впливів, інших джерелах отримання теплової енергії будівлею;

впровадження системи енергоменеджменту;

аналіз показників використання енергії (питомі показники, побудова енергетичних балансів, аналіз теплового стану будівлі);

енергетичний аудит систем електропостачання, штучного освітлення, теплопостачання, вентиляції і кондиціонування повітря, водопостачання, системи обліку енерговикористання;

заходи по підвищенню енергетичної ефективності та моніторинг результатів їх впровадження.

Підвищення енергоефективності передбачається шляхом реалізації наступних груп заходів:
Завдання організаційного характеру:

забезпечення енергоаудиту будівель і споруд підприємств (установ).

розроблення плану заходів з енергоефективності з урахуванням енергоаудиту.

Завдання технічного характеру:

запровадження обладнання для використання на об’єктах місцевих і відновлювальних/альтернативних видів палива;

запровадження автономних електроопалення і водопідігріву акумуляційного типу;

дообладнання інженерних систем будівель приладами обліку теплової енергії, холодної і гарячої води та двотарифними лічильниками електроенергії;

заміна чи утеплення вхідних дверей та вікон; утеплення зовнішніх стін;

оснащення вікон системами сонцезахисту

модернізація чи заміна систем опалення в адміністративних будівлях;

заміна ламп розжарювання на енергоощадні лампи;

запровадження систем комплексного моніторингу і управління інженерними системи адміністративних будівель.

При проведенні енергетичного обстеження здійснюється оцінка ефективності використання всіх видів ПЕР а також вторинних енергоресурсів. Аналізу підлягають всі аспекти діяльності споживача в сфері раціоналізації паливо – та енергоспоживання.

Енергозбережні заходи умовно поділяються на:

безвитратні чи мало витратні (організаційні), з періодом окупності в декілька місяців;

швидкоокупні, з періодом окупності до 0.5-1 року;

з середнім періодом окупності, від1 до 2 років;

з тривалим періодом окупності, більш як 2 роки. Такі заходи доцільно реалізовувати при наявності кредитних ресурсів менше як 15-25% на рік. В багатьох країнах світу фінансово стимулюються довготривалі програми енергозбереження та енергозаміщення.

Типові технічні системи, процеси і обладнання які підлягають енергообстеженню
/ потенціал для економії / термін окупності:

утеплення будівель від 35% економії витрат на опалення/ середній та тривалий періоди окупності;

вентиляція до 40% економії електроенергії вентиляторів, до 60% тепловтрат за рахунок вентиляції з середнім періодом окупності (до 2 років);

теплогенерація (котли) для опалення, подачі тепла в технологічні лінії, утилізація тепла неменше 20% загального потенціалу енергозбереження;

холодильні установки/можлива економія 20-30%/ окупність до 1-1.5 років;

системи стисненого повітря /зменшення витрат на виробництво стисненого повітря до 30%/ окупність в середньому 1 рік;

освітлення/ загальна економія 30-70%/ швидкокупні;

порізка, подрібнення матеріалів;

плавка;

відливка

обладнання із електроприводом.